• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Англосаксонський гамбіт в Тихому океані. Реакція Китаю


Біля двох місяців минуло з часу проголошення військового альянсу AUKUS між Австралією, Великобританією та Сполученими Штатами. Варто оцінити цей тристоронній альянс безпеки для Індо-Тихоокеанського регіону, який  повинен протистояти загрозам століття і який в більшій мірі ґрунтується на оборонному потенціалі.

Пакт відроджує альянс часів Другої світової війни в Тихому океані, який був у той час проти Японії, а сьогодні позиціонується для стримування Китаю. Об’єднання чітко окреслило лінії розлому можливої жахливої ​​війни між ядерними державами.

Рішення США та Великобританії постачати та озброїти Австралію атомними підводними човнами великої дальності фактично додало мілітаристське нашарування на угоду, разом із рішучістю Австралії захищати верховенство права в повітряному та морському просторі, де Китай робить ставку на бойове протистояння.

Як США, так і інші країни-учасниці AUKUS заявляють, що мета цього партнерства полягає у захисті спільних інтересів в Індо-Тихоокеанському регіоні та об’єднанні зусиль у розвитку оборонного сектору.

Посилення австралійської армії атомними підводними човнами дасть можливість відслідковувати підводні човни та військові кораблі Китаю в західній частині Тихого океану та потенційно, в разі загрози, запускати високоточні ракети проти материкової частини Китаю.

Голова Китаю Сі Цзіньпін у своїй промові на засіданні Шанхайської організації співробітництва (ШОС) закликав глав держав чинити опір втручанню зовнішнім силам в регіон «за будь-яким приводом».

Австралія має намір розширити доступ США до своїх північних військових містечок та об’єктів, що в кінцевому підсумку перетворює країну на гігантську американську запасну базу для потенційно можливих військових операцій, схожу на те, що було під час Другої світової війни.

Прем’єр-міністр Австралії заявляв журналістам, що альянс був добре прийнятий лідерами Сінгапуру, Японії, Індії, Папуа-Нової Гвінеї, тоді як Франція розлютилася через втрачену угоду про озброєння.

Угода охоплює такі ключові області як штучний інтелект та квантові обчислення, кібербезпеку, потенціал підводного флоту і потенціал удару на далекі відстані.

Китай поспішно засудив пакт і заявив, що альянс підриває регіональний мир і стабільність та посилює гонку озброєнь. Китайські видання описують Австралію як пішака США і зазначають, що Канберра наївна і фінансує американський гамбіт холодної війни.

Серйозність загрози, яку сприймає Китай, підкреслюється в заяві китайського військового експерта, який попереджає, що альянс зробив Австралію потенційною мішенню для ядерного удару Китаю або Росії, адже обидві ядерні держави будуть знаходитись під загрозою з боку австралійських підводних човнів, які обслуговують стратегічні потреби США на своїй території.

Однак Австралія стверджує, що оскільки Китай має свою стратегічну  програму будівництва атомних підводних човнів, Канберра також має право приймати рішення щодо своїх оборонних заходів для забезпечення виконання своїх національних інтересів.

Даним альянсом Австралія реагує на зміну динаміки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, враховуючи зростання конкуренції за території. Зокрема Пекін побудував судноплавні доки, злітно-посадкові смуги, а також встановив ракетні системи на островах Спратлі. Продовжуючи цю практику Пекін також відкидає претензії на ряд островів від Брунею, Малайзії, Тайваню, В’єтнаму та Філіппін у Південно-Китайському морі. Китай також, у відповідь на протидію Австралії китайським інвестиціям, запровадив торгові санкції на низку австралійських продуктів, які широко використовуються в країні.

Генеральний Секретар НАТО Йенс Столтенберг закликав Пекін приєднатися до переговорів з контролю над озброєннями і діяти відповідально, за міжнародними правилами. При цьому генсек НАТО висловив занепокоєння щодо нарощування КНР ядерного арсеналу та модернізації збройних сил країни.

Створення альянсу AUKUS пов’язане саме з наявністю в ньому елементів сталого технологічного партнерства, адже США готові поділитися з іншою державою надчутливою технологією створення атомних підводних човнів вдруге в історії. Вперше атомну технологію Вашингтон надав Великобританії у 1958 році.

Зміцнення стратегічного партнерства між Австралією та США є наслідком загальної стурбованості зростаючою потужністю Китаю та його агресивною зовнішньою політикою. «Політичні лідери в Канберрі вважають цей альянс як ніколи важливим, оскільки він є перешкодою на шляху китайської агресії», - наголошує Річард Мод, експерт австралійського Інституту громадської політики в Азії (Asia Society Policy Institute).

Виступаючи на відкритті засідання Генеральної асамблеї ООН 22 вересня 2021, президент США Джо Байден заявив, що «США не прагнуть нової холодної війни і не хочуть поділу світу на два блоки», очевидно, крім США, маючи на увазі звичайно ж не Росію, а Китай.

КНР поки що не кидає США відкритий виклик в Індо-Тихоокеанському регіоні, воліючи використовувати економічні важелі, щоб прив’язати до себе інші держави. Китай пропонує допомогу та інвестиції країнам по всьому регіону, особливо в Південно-Східній Азії. Якщо США не розроблять власний економічний план для цього регіону, КНР, як і раніше, буде там домінувати.

За словами Річарда Мода, китайські лідери переконані, що час працює на них. «Тому завдання Вашингтона полягає в тому, щоб дати зрозуміти Китаю, що його агресивна політика минулих років зустріне протидію і що нинішній курс Пекіна дорого йому коштуватиме в перспективі, - підкреслює експерт. - Такі альянси, як AUKUS і QUAD, відіграють при цьому ключову роль».

Франція планувала продати 12 дизель-електричних підводних човнів фірми Naval Group на загальну суму 66 млрд доларів для Австралії, проте США нададуть технології австралійцям по створенню човнів з ядерними двигунами. Очевидно Канберра вирішила, що простори найбільшого на планеті Тихого океану потребують саме такого технічного рішення.

Проте сьогодні конфлікт між Парижем та Вашингтоном вичерпаний. Саме так французькі ЗМІ, політики та суспільство оцінили підсумки зустрічі американського президента та Емманюеля Макрона. США компенсують своєму союзнику втрати, зазнані через створення союзу англосаксонських країн – AUKUS.

Франція готова до перезавантаження відносин із Сполученими Штатами, заявив офіційний представник французького Кабінету міністрів Габріель Атталь. Він, відмітивши, що шлях до відновлення довіри між двома країнами буде «довгим і вимогливим», дав зрозуміти, що поглиблювати конфлікт Париж не збирається. Загалом цю заяву можна розглядати ще й як оцінку зустрічі Макрона та Байдена, яка стала однією з головних подій європейської поїздки американського президента. Вона відбулася перед відкриттям саміту G20 у Римі. Таким чином, Байден і Макрон наголосили на символічній важливості їхньої зустрічі, першій з моменту скандалу, пов’язаного зі зривом австралійсько-французького контракту.

За її підсумками було прийнято комюніке, де обидві сторони зобов’язалися розпочати стратегічний діалог з торгівлі озброєннями. Очевидно, цим поступки американців своєму союзнику не обмежаться. Ймовірно, Париж візьме активну участь у переозброєнні австралійської армії. У свою чергу Франція не ставить під питання свою участь у «саміті демократій» – заході, який Байден збирається провести у грудні цього року. Його бойкот створив би серйозну нагоду для критики американського президента у нього вдома.

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон сказав в одному зі своїх інтерв’ю, що Австралія знає про потенціал китайських атомних підводних човнів і зростаючі інвестиції в ці розробки, тому Канберра намагається забезпечити, щоб міжнародні води і небо залишалися незмінно з однаковим застосуванням верховенства права для всіх.

Таким чином, міжнародне право фактично перешкоджатиме створенню заборонених зон у міжнародних водах, де Пекін часто привласнює собі надмірні права через будівництво військової інфраструктури на територіях спірних островів і атолів.

Необхідність забезпечення дії міжнародного морського права полягає також в тому, що від цього залежать торговельні шляхи, безпека судноплавства, безпека підводних кабелів, регіональна безпека, та зрештою мир і стабільність у всьому світі, які необхідно захищати та зберігати.

З огляду на цілий ряд можливих наслідків, світу залишається побачити, що вийде з цієї військово-політичної ядерної угоди між трьома країнами та реакцією Китаю на неї в найближчі роки.

Сергій ДЖЕРДЖ,

голова Української республіканської партії, кандидат політичних наук



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України