• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Міцна Українська Церква – запорука могутньої України


22 жовтня у Збаразькому замку на круглому столі на тему: ”Берестейська унія: історія, наслідки, уроки” виступив президент Благодійного фонду “Україна-Русь” Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ, який зазначив наступне:

«У нашій родині по лінії матері було щонайменше 18 греко-католицьких священників. Безпосередньо в  моїх жилах тече кров  восьми із них, троє з яких були отцями деканами УГКЦ. Тому, як нащадок великого священичого роду Левицьких-Чачковських-Сніжинських, я маю право відверто говорити про церковні справи. До цього мене спонукають і визначні постаті з нашої родини – діти й онуки священників та їх близькі: Михайло Грушевський, Катерина Зарицька, Михайло Сорока, Олександр Тисовський, Степан Качала, Іван Труш, Ольга Басараб та багато інших.

Одним з найвизначніших, але маловідомих священників у нашій родині був Микола Вояковський (1899-1972). Він був родом з Тернопільщини. Закінчив гімназію і духовну семінарію. Служив в УСС та УГА. Душпастирську діяльність здійснював також на Львівщині, звідки емігрував перед приходом «перших москалів» до Відня, а згодом до Мюнхена. В Німеччині дослужився до генерального вікарія українців греко-католиків. З 1949 р. переїхав до США, де був душпастирем у Брукліні, Баффало, Коговзі. Похований на українському цвинтарі у Гемптонбурзі.

У діяльності М. Вояковського були речі, які давно потребують переосмислення в сучасній українській Церкві:

- Він був крилошанином, тобто належав до таємного церковного ордену Крилоса. Цей орден у нашій Церкві виник, ще за княжих часів і опікувався національним відродженням. Ніхто досі не знайшов статутних чи програмових документів ордену, але отці крилошани дуже багато зробили аби в Церкві панував український дух. З невідомих причин у 1949 році орден Крилоса припинив свою діяльність. Чому б зараз не відновити цей орден в УГКЦ?

-  Отець М. Вояковський  тісно співпрацював з ОУН і поборював тоді нездорову течію в УГКЦ, мовляв, націоналізм – це нова єресь, бо націоналісти ставлять націю вище Бога і цьому слід протистояти. Натомість, М.Вояковський за посередництва кур’єрів ОУН  здійснював зв’язок між духовенством діаспори та Галичини. Знаково, що в 30-х роках в Галичині культивувались образи (ікони) із зображенням святих у вишиванках. Чому б  у сучасній Церкві не відродити цю традицію?

- Він вболівав за об’єднання УГКЦ з УАПЦ. Відновив (1946) церковно-археографічну комісію при Апостольській адміністрації, яку ще 1944 року у Львові заснував митрополит Андрей Шептицький. Наукова комісія ставила собі за мету здійснити дослідження історії української церкви та з’ясувати причини роз’єднання колись єдиної української Церкви з надією на її майбутнє об'єднання. Після отримання Томоса для Православної церкви в Україні (2019) настав найвищий час об’єднатись УГКЦ з ПЦУ. Чому ж в сучасній Україні не дбаємо про єдину Помісну Церкву?

Враховуючи величезні заслуги УГКЦ у збереженні української ідентичності, зокрема, у часи польського панування, а також у підпіллі в період радянської (московської) окупації не маємо права зупинятись на досягнутому й у нових історичних реаліях.

Оскільки, Церква є найавторитетнішою інституцією серед громадян України та з метою найвищого сприяння у побудові української України, принагідно, звертаюсь до ієрархів УГКЦ, Синоду, богословських академій і семінарій, численних монастирів та Українського католицького університету із закликом забезпечити відповідні зміни аби Церква стала єдиною та українською не тільки за мовою, але й по духу!"

Блог Ростислава Новоженця



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України