• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Україна та Тайвань на порозі військового вторгнення. Що робитимуть США?


Для Байдена, як президента найпотужнішої країни демократичного світу, сьогодні на порядку денному стоїть два найважливіші питання. Як захистити Україну від агресії путінської Росії та як вберегти Тайвань від захоплення комуністичним Китаєм.

Якщо демократичний світ, і передусім США, не впораються з цими завданнями, то тоді в глобальних масштабах утвердиться хаос, запанує зневіра в силу міжнародного порядку і законів, почне діяти правило про відсутність будь-яких правил.

Це буде передвісником розпаду міжнародних союзів і коаліцій, кожна країна змагатиметься лише за себе. На такому фоні всі зусилля, які сьогодні приділяють країни клімату, екології, пошуку оптимального енергопостачання, правам людини, будуть другорядними і неважливими. Саме тому аналітичні, безпекові і розвідувальні служби демократичних країн повинні переконувати своїх політиків і акцентувати увагу на головних викликах.

Позитивним є те, що НАТО нарешті розкрило очі на російську агресію і мультиформатну війну, яку веде Росія проти колективного Заходу. Різноманітні елементи російської гібридної активності варто узагальнити і оцінювати як єдиний цинічний задум. Російсько-українська війна є лише одним гаряче-червоним пазлом у великому геополітичному та геоекономічному російському плані по знищенню європейської демократії та цінностей.

Свою перманентну війну в Південно-Китайському морі та в Південно-Східній Азії веде і Китай.

Державний департамент США 19 листопада 2021 попередив Пекін, що США можуть відповісти військовими діями на спроби китайської берегової охорони блокувати поповнення запасів для філіппінського опорного пункту. Адже китайська берегова охорона три дні до того заблокувала філіппінські кораблі постачання і використовувала водомети поблизу островів Спратлі в Південно-Китайському морі.

В свою чергу Міністр оборони Тайваню Чю Куо-Чена заявив, що напруженість у відносинах з Китаєм найгірша за останні 40 років, і відповідно існує ризик застосування випадкового удару між ними, що спричинить більшу війну. За даними тайванської розвідки Китай може здійснити повномасштабне вторгнення на острів до 2025 року.

Заяві міністра оборони Тайваню передувало те, що Пекін направив протягом кількох днів близько 150 бойових літаків у зону протиповітряної оборони Тайваню, щоб імітувати атаку та випробувати механізми протиповітряної оборони, яка відстежує серединну лінію Тайванської протоки між материком і островом. Тайбей розглядає перетин літаками неофіційної лінії між Китаєм і Тайванем як вторгнення. Кожного разу, коли десятки материкових бомбардувальників влітають у зону протиповітряної оборони Тайваню, Тайбей піднімає в небо власні літаки. Неважко уявити сценарій, за яким помилкова дія може призвести до смертельної події.

Китай і Тайвань були розділені в 1940-х, але Пекін наполягає, що острів колись буде повернутий силою. В свою чергу Тайвань вважає себе суверенною державою. Острів має власну конституцію, демократично обраних лідерів і близько 300 тисяч військовослужбовців.

Пекін дедалі більше стурбований тим, що уряд Тайваню просуває острів до офіційного проголошення незалежності і застерігає від цього першу жінку – президентку Тайваню Цай Інвень. Тайвань практично не має дипломатичних можливостей. Лише декілька країн визнають Тайвань. Натомість більшість визнає китайський уряд у Пекіні. США не мають офіційних зв’язків з Тайванем, але існує Акт Вашингтона про відносини з Тайванем, який вимагає від них надавати острову засоби для захисту. Якщо США не зможуть утримати свою багаторічну публічну прихильність Тайваню, це буде руйнівно, як для острова, так і для репутації Вашингтона як надійного союзника, а країни по всьому світу змушені будуть пристосовуватись до політики китайських комуністів.

Спецназ США протягом року тренував військових Тайваню. Побоюючись тиску КНР на Тайвань, американський уряд відправив на острів підрозділ спеціальних операцій та контингент морських піхотинців. Спецназ навчав невеликі підрозділи сухопутних військ Тайваню, а морпіхи тренували місцеві військово-морські сили роботі з малими катерами.

Ряд західних союзників Тайваню висловили занепокоєння з приводу відкритої демонстрації Китаєм військової могутності, а також відмітили те, що напруженість між Тайбеєм і Пекіном досить серйозно зростає. Лідери китайської компартії протягом останніх місяців оприлюднили хвилю статей з погрозами та закликами до повернення Тайваню.

З нагоди 100-річчя компартії Китаю президент Сі Цзіньпін сказав, що «вирішення тайванського питання та здійснення повного возз’єднання батьківщини є непохитними історичними завданнями Комуністичної партії Китаю та спільним прагненням усього китайського народу». Щоразу, коли чиновник китайського уряду чи високопоставлений член партії погрожує зробити це, то виникає побоювання, що це рано чи пізно може таки статися.

Тайбей, який вважає себе все більш відмінним від материкового Китаю, розглядає два варіанти ескалації. По-перше, бажаючи посилити націоналістичну гордість і зміцнити свою диктатуру, Сі Цзіньпін може підштовхувати до завоювання Тайваню. По-друге, постійні провокативні агресивні дії Пекіна проти Тайбея можуть призвести до помилки або надмірної реакції, яка може перерости у велику війну.

Для США успіх полягає в уникненні війни в Тайванській протоці при збереженні незалежності Тайваню. Для цього варто зміцнити Тайвань і зробити його повністю підготовленим, щоб він став настільки боєздатним, що Китаю було б безнадійно намагатися завоювати його.

«Бути готовим до війни є одним із найефективніших засобів збереження миру», — сказав перший президент США Джордж Вашингтон у своїй першій промові до Конгресу 8 січня 1790 року. Українські лідери останніх десятирічь навряд чи так думали і є питання, чи думають так сьогодні. Проте так думають лідери Тайваню. Парламент у Тайбеї прийняв законопроект про багатомільярдні витрати на оборону, на будівництво ракет і військових кораблів.

Колишні радники з національної безпеки Роберт О’Браєн і Алекс Грей писали для The Wall Street Journal, що США та європейські союзники повинні надати Тайваню протикорабельну зброю, протиповітряні ракети, морські міни та переносні зенітні ракетні комплекси.

Тайбею потрібна інтегрована система оборони з основними союзниками, щоб зупинити захоплення. Однак Тайвань, як острів, залишиться вразливим до китайських блокад морського транспорту, оскільки його економіка значною мірою залежить від морських перевезень. А при наявності небезпеки жодна компанія не застрахує кораблі, які подорожують у такій невизначеності. З цим поступово стикається і Україна в Азовському морі.

Але проти будь-якого китайського залякування військово-морські сили США, Японії та Австралії можуть створити компенсаційну протидію. Проведені морські навчання США, Великобританії, Японії, Канади, Нової Зеландії та Нідерландів виявилися хорошим прикладом застереження агресії Китаю проти Тайваню.

Як заявив уродженець Куби, а сьогодні Міністр військово-морських сил США Карлос Дель Торо, бажана мета, відверто кажучи, не боротися з Китаєм. «Ніхто не хоче вступати в конфлікт. Наша основна відповідальність – утримати їх від того, чого вони намагаються досягти, включаючи захоплення Тайваню».

Китай ініціював словесну атаку на Міністра закордонних справ Тайваню Джозефа Ву. Зокрема, звинувативши його в тому, що він є прихильником незалежності Тайваню від материкового Китаю, і що він поширює брехню про острівну державу. МЗС Тайваню згодом висловило занепокоєння щодо майбутнього військового нападу з боку Китаю. Джозеф Ву заявив, що Тайвань має готуватися до повномасштабного вторгнення. За словами МЗС Тайваню, вони розуміють, що битва вже почалася.

З огляду на зростаючу загрозу, Тайвань попросив Австралію та США допомогти йому, розвиваючи тісніші зв’язки, зокрема обмінюватися розвідданими. В умовах зростаючої напруженості Держдепартамент США постійно просить Пекін припинити військовий примус і послабити економічний і дипломатичний тиск, який здійснюється на Тайвань.

Тайвань продемонстрував свою підтримку у створенні партнерства AUKUS між Австралією, Великобританією та США. МЗС Тайваню також висловлює підтримку Австралії за те, що вона докладає більше зусиль для забезпечення безпеки Індо-Тихоокеанського регіону, беручи участь у заходах з іншими трьома союзниками – США, Індією та Японією. Чотири країни об’єдналися як ініціатива QUAD для зміцнення Індо-Тихоокеанського регіону проти будь-якої загрози його розвитку.

В Європі щодо України доцільно було б бачити такі ж чіткі заяви і дії ЄС і НАТО, та і всіх країн, що входять у дані об’єднання. Адже часто, зокрема від представників Франції та Німеччини, ми чуємо про необхідність створення якоїсь окремої європейської системи безпеки і окремої європейської армії, але попри те, що саме в Європі йде восьмий рік російсько-українська війна, в Україні присутні лише американські, британські та канадські інструктори, а власне французькі та німецькі відсутні.

 

Сергій ДЖЕРДЖ,

голова Української республіканської партії,

кандидат політичних наук



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України