• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Заява УРП щодо подій у Казахстані


Казахстанська земля не чужа українцям. В середині ХІХ-го століття на цій землі опинився в засланні батько української нації Тарас Шевченко, якого вважають першим казахським художником. Понад сто років тому в часи царизму українці освоювали чорноземи на півночі Казахстану і в Семиріччі, біля нинішньої Алмати. Ці землі, освоєні і населені українцями, отримали назву Сірий Клин.

У 1930-х роках внаслідок сталінських репресій багато українців опинились на засланні в Казахстані. Під час Другої Світової війни багато промислових підприємств та наукових й освітньо-культурних закладів з України перебували в евакуації на території Казахстану. В другій половині 1940-х років до Казахстану були примусово вислані тисячі мешканців Західної України,  яких звинуватили в «пособництві українським буржуазним націоналістам», але які були щиро і тепло прийняті звичайними казахами. В середині 1950-х багато молодих українців приїхало в Казахстан освоювати цілинні землі. На кінець 1960-х кількість мешканців Казахстану, в паспортах яких стояв запис «українець» чи «українка», перевищувала цифру в 1 мільйон осіб. Незважаючи на те, що за часи незалежності близько трьохсот тисяч українців вернулося в Україну, а певна частина їх була зросійщена, наразі в Казахстані мешкає близько 300 тисяч українців, що не поривають зв’язків з рідною землею.

Нещодавні протести громадян Казахстану розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ та згодом казахські протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі, щодо повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень нинішній президент Казахстану Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.

Серед вимог – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Назарбаєва, який після відставки з посади президента країни у 2019 році очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив діючий президент Токаєв.

У Казахстані на тлі масових протестів запровадили режим надзвичайного стану, уряд пішов у відставку. Масове відключення інтернету, мобільного зв’язку, неможливість скористатися банківськими рахунками призвели до погромів магазинів і мародерства. Влада та протестувальники заявляють про вбитих. 5 січня Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Перші підрозділи організації, де провідну роль відіграє Росія, «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.

Українські республіканці вважають, що військова операція в Казахстані не є миротворчою, а інтервенцією. Запрошення нинішньою владою іноземних військ проти мітингувальників – є війна проти власного народу. Ми це пережили в Україні у 2014 році.

7 січня президент Казахстану Токаєв віддав наказ армії та правоохоронцям стріляти на ураження в «бандитів й терористів», відкинувши пропозицію ООН «шукати мирні шляхи вирішення проблем».

Події в Казахстані не здатні надовго відвернути увагу Росії від агресії проти України, бо повернення найбільшої центрально-азійської держави під прямий вплив Кремля збільшує ризики для України. Україна нині має переваги завдяки Революції Гідності, адже наша країна не стала членом ОДКБ, Митного Союзу та інших російських т. з. «інтеграційних проєктів», куди її втягували Янукович та Медведчук.

Ми закликаємо Президента України Володимира Зеленського та центральні органи влади зробити висновки і провести «роботу над помилками» на основі подій у Казахстані. Застерігаємо очільників України від спроб «закручувати гайки», зокрема, таких як арешт майна Петра Порошенка і надуманого судилища над ним «у державній зраді», та, не дай Бог, розвертатися в бік Росії, як це зробив режим Токаєва у Казахстані.

І, головне – нас дивує абсолютно пасивна позиція керівництва України щодо трагічної ситуації навколо Казахстану. Країна-сусідка очевидно стає жертвою агресії та втрачає незалежність на наших очах. Ми вимагаємо негайного засудження введення військ ОДКБ у суверенну державу та відмови казахського керівництва від діалогу з протестувальниками, що є єдино можливим варіантом подолання політичної кризи.

Ми не знаємо, як розвиватимуться події в Казахстані, чи розпочнеться в країні загальнодержавний страйк, чи згуртуються казахські протестанти в потужну політичну силу, хто їх очолить…

Ми знаємо чого прагне Росія, втрутившись у казахські події – це перетворити Казахстан та Білорусь, а згодом і Україну, на чолі з маріонетковими режимами, на сателітів диктаторського режиму Путіна.

Але ми віримо, що казахський народ відстоїть свій суверенітет і територіальну цілісність від будь-яких посягань і звертаємось до наших казахських побратимів словами Тараса Шевченка із закликом: «Борітеся – поборете!»

 

Центральний Провід Української республіканської партії

м. Київ

7 січня 2022 р.



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України