• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Не Мінськ-3, а повне звільнення українських земель від російських окупантів!


 

 

Інтерв’ю з Сергієм Джерджем – головою Української республіканської партії, головою Всеукраїнської громадської ліги "Україна-НАТО»

 

Кор.: Нещодавно Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському телеканалу Rai 1 заявив, що президент Франції Емманюель Макрон, щоб зберегти обличчя президенту Росії Володимиру Путіну, пропонував Україні частково поступитись своїм суверенітетом. Буквально прозвучало: «Мені пропонував деякі речі, пов’язані з поступками щодо нашого суверенітету для того, щоб зберегти обличчя президенту Путіну».

Сергій ДЖЕРДЖ: Україна не повинна йти на жодні поступки Російській Федерації, оскільки вони означатимуть «закріплення» окупованих сьогодні українських територій за Росією, блокування виходу України до Азовського і Чорного морів, а відтак – відкладену на рік чи два війну для того, щоб захопити всю Україну. Мінськ-3 нам не годиться. Впевнений, що українське суспільство таких поступок Росії не підтримає у жодному вигляді, бо ми всі добре пам’ятаємо Мюнхен 1938 року, коли, щоби не допустити війни в центрі Європи, європейські лідери тільки заохотили Адольфа Гітлера після «здачі» Чехословаччини до розв’язання ІІ-ої Світової війни.

Кор.: Колишній прем'єр Італії Сільвіо Берлусконі розкритикував Путіна за війну з Україною: "Я не можу і не хочу приховувати, що я глибоко розчарований і засмучений поведінкою Володимира Путіна, який взяв на себе дуже серйозну відповідальність перед усім світом. Я познайомився з ним двадцять років тому, і він завжди здавався мені людиною демократії і миру". І в той же час Берлусконі запропонував: "Для того, щоб посадити Путіна за стіл переговорів, не можна робити заяви, які я чую з усіх боків, від Великобританії до НАТО і так далі. Ми повинні прийти до миру якомога швидше, інакше руйнування і різанина триватимуть. Європа повинна об'єднатися і зробити мирну пропозицію Путіну і українцям, намагаючись змусити Київ прийняти вимоги Росії". Більш того, Берлусконі заявив, що відправка "озброєнь в Україну робить Італію співучасницею даного конфлікту".

Сергій ДЖЕРДЖ: Дивуватися Сільвіо Берлусконі нема чого – він «закадичний» друг Путіна і навіть гостював на запрошення Путіна в окупованому Криму. Я більш, ніж впевнений, що це не особисті ідеї Берлусконі, а їх йому «підказав» Владімір Путін у телефонній розмові.

Кор.: Але це не одна така заява з італійського боку. Нещодавно глава МЗС Італії Луїджі Ді Майо підготував т. з. «план припинення війни РФ проти України» і передав документ генсеку ООН Антоніу Гутеррішу та країнам G7. Він містить чотири етапи: припинення вогню в Україні та демілітаризація лінії фронту під наглядом ООН; переговори про статус України, які передбачають вступ країни до ЄС, але неприєднання до НАТО; двостороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу: на пропозицію влади Італії, «спірні території» матимуть повну автономію з правом самостійно забезпечувати свою безпеку, але при цьому суверенітет над регіонами належатиме Києву; укладення багатосторонньої угоди про мир та безпеку в Європі, яка охоплюватиме питання роззброєння та контролю над озброєннями, запобігання конфліктам та заходам зміцнення довіри.

Сергій ДЖЕРДЖ: Хтось влучно назва той "мирний план" Італії – «класикою  елітної європейської проституції». До чого привели дії французького президента Саркозі, коли Росія у 2008 році напала на Грузію? А дії німецької канцлерки Меркель та президента Франції Олланда у «мирному врегулюванні» російської агресії 2014-го року в Україні? Результат один і той же: міжнародно-правове закріплення територіальних захоплень Кремля. Хіба це зупинило російську агресію проти України 24 лютого 2022 року?

Кор.: Як Ви думаєте, що нині у головах московських агресорів? В останній час кремлівські пропагандисти уже всерйоз навіть на федеральних телеканалах задумуються про долю російської воєнщини після отримання новітньої зброї від країн НАТО і після підписання президентом США Джо Байденом програми ленд-лізу для України.

Сергій ДЖЕРДЖ: Кремлівські пропагандисти «заметушилися», бо розуміють, що Росія не зможе перемогти Україну, яка має підтримку не тільки в Західній Європі, Північній Америці, але також і Японії, і Австралії, і навіть Індії та Бразилії. На даний момент, на постачання зброї ми входимо в стадію оперативної паузи, військовослужбовцям ЗСУ треба пройти навчання, тому трохи затягується постачання новітнього важкого наступального озброєння. За оцінками військових експертів, ЗСУ можуть бути готові до контрнаступу протягом 1,5-2 місяців. І ці півтора-два місяці – останній проміжок чи шанс задля «збереження обличчя Путіна». Путін кидає усі сили, щоб повністю захопити території Луганської і Донецької областей, створити на півдні України т. з. «Таврічєскій фєдєральний оруг», заблокувати Україні вихід до Чорного моря і надіється, що заблокована таким чином Україна зі значними втратами економічного потенціалу від ракетних обстрілів або погодиться на ці територіальні уступки, або капітулює «на милость побєдітєля». І одночасно Путін через своїх роками оплачуваних агентів в Західній Європі прагне заставити Україну до тимчасового перемир’я. 

Кор.: Як Ви бачите можливість розблокування морської торгівлі?

Сергій ДЖЕРДЖ: Перший шлях – це надання Україні потужної протикорабельної зброї, яка би на сотні кілометрів від одеських берегів не давала би і близько російським військовим кораблям із окупованого Севастополя підходити до шляхів проходження торгових суден з Одеси до Босфору. Другий шлях – це блокування країнами НАТО і країнами, що приєдналися на базі Рамштайн до протидії російській агресії, усіх російських кораблів як у чорноморських портах, так і по всьому світу. Я маю на увазі не тільки російські військові кораблі, а й російські торгові судна, які вивозять крадене в Україні зерно, олію, метал.

Кор.: Чи розуміють до кінця в Європі, що тими планами «умиротворення Путіна» вони не доб’ються справжнього миру в Європі?

Сергій ДЖЕРДЖ: Я би хотів європейським лідерам, які так прагнуть «зберегти обличчя Путіну», згадати про Берестейський мирний договір 1918 року. Перерву в перемовинах більшовицька Росія використала для створення більшовицького уряду в Харкові і захоплення Києва. Але врешті-решт Росія змушена була визнати Українську Народну Республіку, вивела більшовицькі війська з України, зокрема з Криму, і в той же час почала формувати створення на території України т. з. «Криворізько-Донецької республіки». Укладена 27 серпня 1918 року в Берліні як додаток до Берестейського мирного договору РСФРР з державами Четверного союзу зобов’язувала РСФРР сплатити Німеччині 6-мільярдну контрибуцію. Що робить більшовицька Росія, щоб не виплачувати контрибуцію і знову окупувати Україну? Проводить через своїх агентів майбутнього Комінтерну активну антимілітарну агітацію в Німеччині та Австро-Угорщині. Як результат – Кільське повстання і Листопадова революція 1918 року в Німеччині, наслідком якої стало падіння монархії. А в 1919 році на розвалинах Австро-Угорської монархії виникла т. з. «Угорська радянська республіка», керована з Москви.

Кор.: Який висновок необхідно зробити європейським лідерам з цієї історичної аналогії?

Сергій ДЖЕРДЖ: Усім європейським країнам треба підставити Україні своє плече, як це зробили США, Великобританія, Польща, Чехія, Словаччина та країни Балтії. І не треба їм боятися, що наша перемога над путінською Росією зробить Україну одним із лідерів цивілізованого світу. Україна стане одним із центрів безпеки геополітики у повоєнний час, а від цього виграють усі європейські народи.

Тільки після звільнення Збройними Силами України усіх українських земель, зокрема Криму і Донбасу, можна буде говорити про мирний договір України з Російською Федерацією, де будуть визначені для Росії розміри репарацій і контрибуції за величезні руйнування на українській землі.

Перемога України повинна стати поштовхом для повної демілітаризації Росії. Хай далі світова спільнота на рівні ООН вирішує питання щодо повного самовизначення пригноблених народів Російської Федерації, бо у світі звикли до поширюваного Москвою поняття про «невичерпні російські природні багатства», забуваючи, що ліс вирубається на землях карелів і комі, нафту добувають на татарській землі, газ – на землях народів ханти і мансі, а алмази – це багатство якутського народу.
 

Роман СИТНИК, власний кореспондент газети «Республіканська»



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України