• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Про Меморандум МВФ і Уряду України


"МВФ більше хвилює дефіцит бюджету, ніж пенсійний вік" - заступник голови УРП, фінансист Тарас Козак в інтерв'ю "Громадському радіо"

Анастасія Багаліка: Володимир Гройсман анонсував, що уряд невдовзі оприлюднить деталі пенсійної реформи. У громадському та експертному середовищі вже почалося обговорення моделі реформи, яку хочуть бачити. Якою є і якою мати стати пенсійна система?

Тарас Козак: Пенсійна система в Україні не забезпечує гідне життя для пенсіонерів. із часом рівень життя тільки знижується і продовжить знижуватися, тому що демографічні проблеми у нас ще не починалися. За 2-3 роки почнеться різке зменшення кількості людей, що входять у працездатний вік, а кількість людей, що виходять на пенсію, буде зростати. Якщо нічого не змінювати, пенсія буде знижуватися.

Сьогодні Пенсійний фонд дефіцитний на 50%, і його дефіцит може продовжувати зростати. 

У світі стандартною є трирівнева пенсійна система.

Перший рівень ― солідарний: покоління, що працює, утримує покоління, що вийшло на пенсію і не може працювати. Це єдиний рівень, що працює в Україні: ЄСВ і приблизно таку ж суму з бюджету перерозподіляють і виплачують пенсіонерам. 

Другий рівень ― обов’язковий і накопичувальний: внески на цей рівень мають бути обов’язковими, кожен, хто отримує доходи, має особисто накопичувати кошти, і з моменту виходу на пенсію він отримуватиме солідарну пенсію і свої накопичення. Якщо особа помирає до виходу на пенсію, кошти з рахунку переходять дружині чи чоловікові або дітям. На ці кошти не претендують ні держава, ні інші пенсіонери. 

Третій рівень ― добровільний накопичувальний, тобто внески робить той, хто хоче. Як показує світова практика, цей рівень працює лише тоді, коли є другий рівень, і обов’язково мають бути пільги від держави, щоб людина не споживала сьогодні якісь товари чи послуги, а відкладала певну суму на рахунок. 

Перший рівень ― це хліб, другий рівень ― це масло, а третій ― ковбаса чи ікра. Це модель Світового банку 1994 року.

У 2005 році Світовий банк запропонував вводити ще два рівні: нульовий і четвертий. Якщо за солідарним рівнем ті, хто отримував вищі зарплати, матиме вищі пенсії, то нульовий рівень ― базовий: якщо ви громадянин певної країни, держава має забезпечити базові потреби. Четвертий рівень ― нефінансовий, який передбачає, що людина на пенсії має отримувати і нефінансову допомогу, наприклад, держава має організовувати якісь заходи.

Анастасія Багаліка: Як на практиці виглядатиме перехід від солідарної системи до кількарівневої?

Тарас Козак: В Україні ще з 2003 року має працювати трирівнева модель. Реально працює перший рівень і трішечки третій. Другий рівень мав бути запущений у 2007 році. Щоб його реально запровадити, потрібно було два роки економічного зростання і бездефіцитність Пенсійного фонду. 

Якщо економічне зростання ще було, то бездефіцитність Пенсійного фонду неможлива в сучасних політичних умовах, коли державою керують популісти: під вибори вони часто підвищують пенсії, навіть якщо держава на це неспроможна, і так вони заганяють Пенсійний фонд у дефіцит. У 2012-2013 рр. витрати на пенсії в Україні по відношенню до ВВП були найбільшими у світі ― 17,5%, при цьому пенсії все одно були маленькі.

Анастасія Багаліка: Що може бути у тексті меморандуму з МВФ щодо пенсійної реформи?

Тарас Козак: На цю тему багато спекуляцій. Ніхто, крім кількох очільників держави, ще не бачив цей текст. Але оскільки ця проблема існує давно, можна сказати наступне: у вимогах МВФ немає вимоги підвищити пенсійний вік. Представникам нашого уряду вдалося переконати МВФ, що це неможливо. 

Насправді МВФ більше хвилює ситуація з бюджетом і Пенсійним фондом, тому що їх дефіцит буде ліквідований за рахунок запозичень чи емісію гривні, що призведе до турбулентностей на валютному ринку, інфляцій тощо. 

МВФ наполягає на зменшенні дефіциту бюджету і Пенсійного фонду, а цього можна досягти і без негайного підвищення пенсійного віку. Хоча через кілька років ми все одно будемо змушені підвищити пенсійний вік. 

Першим методом може бути скасування пільг для дострокового виходу на пенсію. Середньостатичний український чоловік виходить на пенсію не в 60 років, а в 52-54 роки. Жінки також виходять не в 58 років, а в 51-52 роки. Скасування пільг для дострокового виходу на пенсію дозволить суттєво зекономити кошти Пенсійного фонду. 

Ліквідація пільг буде за рахунок декількох механізмів, у тому числі часткового впровадження накопичувальної пенсії для цих категорій. Наприклад, поки працює шахтар, роботодавець сплачує на певний рахунок внески, і з 50 до 60 років пенсія шахтарю виплачується за рахунок цих накопичень, а з 60 років він має право на державну пенсію. Другий механізм ― підвищення обов’язкового стажу. Поки людина не матиме повного стажу, вона не матиме права на повну пенсію.

Анастасія Багаліка: На який час це допоможе? Адже невдовзі дірку у Пенсійному фонді розширюватиме демографія.

Тарас Козак: Складно сказати. Не всі пільги можна скасувати. Але підвищення пенсійного віку залишається на порядку денному. Важливою для економії коштів Пенсійного фонду є верифікація. Верифікація пенсій, яку проводила Грузія, дозволила їм зекономити 30% видатків пенсійного фонду. Сьогодні верифікація проводиться неактивно через конфлікти між Мінфіном і Міністерством соцзабезпечення. Міністерство соціального забезпечення вважає, що перевірки незалежного органу не потрібні. Греції верифікація допомогла зекономити 10%, Україна в результаті внутрішньоміністерських перевірок знайшла 0,9%. Але навіть Нова Зеландія чи Британія, де все дуже чітко і комп’ютеризовано, оцінюють втрати від неправильних видатків приблизно у 2%.  Неправильні видатки ― це «мертві душі», втрачені паспорти, люди, що перебувають на тимчасово окупованих територіях ― за моєю оцінкою, це не менше 10% видатків на пенсію.

Анастасія Багаліка: Українцям, яким близько тридцяти, хочуть запропонувати зовсім іншу систему?

Тарас Козак: Я не бачив пропозицій від Міністерства соціальної політики останнім часом. Остання була у травні 2016 року, підготовлена Павлом Розенком. Новий міністр соцполітики не є прихильником другого рівня.

Є така категорія людей, які не вірять у фінансовий сектор і вважають другій рівень неможливим. Ці люди висовують дві претензії: недовіра до держави і до того, що держава може ефективно контролювати інвестування цих коштів, і те, що Україна не може виділити в ЄСВ чи податку ще якусь частку, яка б ішла не на виплату тим, хто вже на пенсії, а на накопичення.

Обидві проблеми можна вирішити. В Україні немає надійних інструментів для інвестицій, тільки державні цінні папери. Але пенсійні накопичення є довгостроковим ресурсом, який у світі використовують для інфраструктурних проектів, які окуповуються за 20-30 років, наприклад, водогони, газопроводи, мости, дороги. Тому у нас немає мостів і доріг, бо нема довгострокових ресурсів.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, починати пенсійну реформу потрібно обережно, щоб не порушити хиткий баланс?

Тарас Козак: Так. У законопроекті №4608 ідеться про те, що в перший рік внески у накопичувальному систему будуть всього 2% від зарплати. З кожним роком вони будуть збільшуватися. Поки кошти будуть накопичуватися, фінансовий сектор буде готуватися, щоб все це використовувати і створювати нові фінансові інструменти.

Анастасія Багаліка: Чи пропонує цей законопроект який новий шлях для тих, хто працює як ФОП?

Тарас Козак: На сьогодні ФОПи повинні сплачувати ЄСВ, пенсійна частина якого іде на солідарну систему. Після того, як буде впроваджений другий рівень, ФОПи повинні будуть накопичувати і на свою пенсію.

Андрій Куликов: Куди платять гроші на накопичення і хто ними порядкує? Коли я працював на ВВС, я сплачував внески на накопичувальну частину пенсії. І час від часу я отримую звіти про зростання чи падіння вартості пенсійного фонду. Вони вкладають ці гроші у ту чи іншу справу, і залежно від того, наскільки вдалим було вкладення, пенсія може бути значно вищою або нижчою.

Тарас Козак: Поки людина не матиме рахунку, на якому лежатиме її майбутня пенсія, вона не буде цікавитися фінансовим сектором. Наші громадяни надзвичайно фінансово безграмотні. Мало хто розуміє, що таке депозит чи страхування. 

Коли людина буде розуміти, що щомісячна виписка про накопичення ― це її старість, така людина значно відповідальніше голосує на виборах. Людина розуміє, що якщо до влади прийдуть популісти, ці гроші можуть зникнути, знецінитися через інфляцію. 

Група економістів пропонує різні способи пенсійних накопичень.

Перший ― Пенсійний фонд, але українці не люблять «колгоспів». Тому інший механізм ― американська модель, коли людина відкриває пенсійний рахунок і сама ним управляє, або ж передає управління банку чи компанії-торгівцю цінними паперами. 

Друга модель ― рахунок у страховій компанії.

Третя модель ― довгостроковий пенсійний накопичувальний рахунок в банку. 

Оскільки обов’язкового накопичувального рівня в Україні немає, українцям варто робити особисті накопичувальні рахунки, щоб не прожити пенсію на одному хлібі. Інструментами накопичення є або нерухомість, яка може падати, або депозити у банку. Основним правилом накопичення у світі є диверсифікація ― людина повинна інвестувати у різні валюти й інструменти, але в Україні їх поки що немає.

Анастасія Багаліка: З кого все почнеться і коли ми побачимо першу дію у цьому процесі?

Тарас Козак: Якщо наші очікування правильні і МВФ 20 березня погодить меморандум, то наступного тижня ми побачимо його текст. Якщо вірити пану Гройсману, незабаром ми побачимо пропозиції уряду з реалізації пенсійної реформи. На жаль, ми поки що не очікуємо у цьому законопроекті заходів із реалізації накопичувального рівня.



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України