• Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
  • Українська Республіканська Партія
Цілі наші шляхетні і відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!

Що таке український республіканізм?


ЩО ТАКЕ УКРАЇНСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНІЗМ ?

Слово «республіка» походить від двох латинських слів «res» – справа та «publica» – народ, отже – «справа народу». За визначенням, республіка є формою уряду незалежної держави, де влада знаходиться в руках вибраних представників народу, що керують державою у відповідності з головним законом (Конституцією). В сучасному світі визначення республіки часто звужується до поняття – держава без монарха. 
147 держав світу є республіками, згідно цього вузького трактування терміну, але насправді республік є значно менше. Чи можна назвати республікою Північну Корею чи Росію? Звичайно, що ні. Бо ними керують монархи, тобто люди, які по титулу не є королями чи царями з правом спадкової передачі влади, але насправді керують своїми державами монархічно, тобто «одновладно».
Існує ціла плеяда країн, де, незважаючи на республіканський фасад, голова держави фактично є «самодержцем». Щось схоже в нашій любій Вітчизні намагався впровадити майже кожен президент України, але наш народ уже двічі піднімався на боротьбу, щоб скинути тиранів та узурпацію влади, і обидва рази це вдавалось. Не вдавалось лише утримати владу в руках народу, бо обидва рази на хвилі боротьби до влади приходили люди, які вважали, що народ боровся за них – самозакоханих «месій», а не за справжню республіку.

Українці є республіканцями, принаймні ті, що є справжніми патріотами. Бо, не забуваймо, що «республіка» – є формою урядування незалежної держави. Український республіканізм має давнє та плідне коріння. Можна згадати Запорізьку Січ, яка називала себе християнською республікою і де усі посади були виборними. Можна піти ще далі у віки і згадати народне Віче з часів середньовіччя, яке було форумом народу і дуже часто обирало чи скидало князів та королів стародавньої України. Ми, українці, ніколи не любили монархії, ми завжди об’єднувались в незалежні громади. Проблема була лише в тому, що ми не завжди могли дійсно політично об’єднатись для створення власної незалежної республіки, як це зробили американці в 1776 році, чи французи в 1789 році.
Саме тому, що українці у XVIII столітті не змогли до кінця викристалізувати ідеї республіканізму, наша держава опинилась в страхітливому стані залежності від Московії – країни рабства, «чінопочітанія» та шовінізму. 
В XIX столітті, коли почалось формування української політичної нації, ідеї республіки ішли паралельно з ідеями незалежності України. Склалось так, що коли політичні партії почали формуватись наприкінці ХІХ століття, вони не містили в своїх назвах слово «республіка», але суть їхньої діяльності була саме республіканською. Тобто: 1) незалежна держава; 2) влада народу; 3) організоване суспільство; 4) соціальна справедливість. Саме ці чотири ознаки характеризують поняття республіканізму в усьому світі.
Іван Франко в зрілі роки став активним прихильником цих засад, а у 1895 році Бачинським було вперше озвучено заяву про політичну самостійність українського народу.
В 1902 Микола Міхновський заснував Українську народну партію, котра була першою націоналістичною партією України, що висунула гасла, які актуальні і зараз:
«1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей. 
2. Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас. 
3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів. 
4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів. 
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі. 
6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів. 
7. Не зробися ренегатом-відступником. 
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України. 
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи. 
10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш».

Якби ці заповіді набули найширшого розповсюдження вже в ті роки, Україна б не програла своєї незалежності в 1917-1921 роках і стала б дійсно великою незалежною Республікою.

Сучасний український республіканізм виріс з правозахисного руху. Українська республіканська партія була заснована 30 квітня 1990 року на основі Української Гельсінської спілки і зареєстрована в тому ж році, 15 листопада. Перша і одна з чотирьох опозиційних до КПРС націонал-демократичних партій, зареєстрованих ще до проголошення незалежності в Україні. Лідером її став Левко Лук’яненко На жаль, тоді не вдалось втримати єдність і перша партія, що протистояла в КПРС розпалась на декілька фракцій, були спроби рейдерського захоплення партії.
Але ідея Республіки відроджується та живе. Головне пам’ятати що український республіканізм – це незалежність, соборність, соціальна рівність, відповідальність та патріотизм. Пора будувати власну всенародну Республіку, бо усякі самопроголошені монархи та їх посіпаки можуть її остаточно занапастити.

 

Автор: Галицький Кореспондент



Українська Республіканська Партія - офіційний сайт
Всі матеріали на сайті захищені згідно законодавства України